Експерти розповіли, чому Європа боїться конфіскувати активи РФ на користь України.

Європейські лідери продовжують стикатися з труднощами у виділенні реальної військової допомоги Україні та модернізації своїх армій, попри численні заяви про необхідність посилення обороноздатності.

Західні медіа звертають увагу на затягування прийняття рішень та обережність у використанні заморожених російських активів, які, як відомо, є основним джерелом фінансування оборони України та її відновлення після війни.

Європарламент підтримав резолюцію про конфіскацію активів Центробанку РФ для "оборони та реконструкції України", але юридичні питання залишаються невирішеними. Члени ЄС досі дискутують, чи не спричинить арешт російських коштів небезпечні наслідки для майбутніх інвестицій у регіоні.

Зволікання Європи частково пояснюється браком історичних прикладів таких дій та побоюванням втратити імідж правового простору.

Французькі депутати ухвалили резолюцію з закликом до уряду використовувати активи РФ не лише для забезпечення кредитів, але й безпосередньо для підтримки України. Проте уряд Франції, як і багато інших європейських країн, поки що ставляться до цього кроку з обережністю. Схожі дії вже впроваджені в США та Канаді.

У Брюсселі лідери ЄС намагаються узгодити план нової оборонної позики на суму 150 млрд євро для інвестицій у виробництво озброєнь в рамках Євросоюзу. Проте не всі країни готові підтримати цю ініціативу. Наприклад, Іспанія настоює на розширенні визначення "захисту", щоб використовувати кошти не тільки для оборони, але й для боротьби з міграційною кризою.

Ситуацію ускладнює і дипломатичний тупик у стосунках США, ЄС та України. Після заяви Дональда Трампа про готовність Путіна припинити війну, європейські лідери наголошують, що не повинно бути розмов "про Україну без України", але фактично вони виключені з переговорів. США і Україна погодилися на короткострокове перемир'я, яке врешті-решт зірвалося через відмову Москви. Путін висунув умови, які Київ і Захід вважають неприйнятними, і після розмов з Трампом посилив ракетно-дронові удари по українських містах.

На тлі цих подій США поступово знижують свою участь у міжнародних групах, що моніторять дотримання санкцій проти РФ. Вашингтон майже не бере участь в робочих групах, що займаються обмеженням доступу Москви до технологій для виробництва зброї та контролем цін на російську нафту.

Хоча Трамп заявляв про готовність посилити санкції, якщо Росія не згодиться на перемовини, європейські лідери не бачать підготовки Кремля до серйозних переговорів. Президент Франції Еммануель Макрон намагається створити "коаліцію добровольців", яка в майбутньому змогла б створити миротворчі сили в Україні, але конкретних рішень поки немає.

Ключове питання для Європи полягає у тому, чи матимуть країни ЄС можливість конфіскувати російські активи до укладення мирного договору. Більшість експертів вважають, що сама Москва ніколи не виплатить репарації добровільно. Тому майбутнє фінансування оборони України та компенсацій за руйнування напряму залежить від рішучості Європи розблокувати російські активи вже зараз.