112.ua

Телеведучі – люди багатогранні. Вони постійно пробують себе в нових напрямках і розвиваються не тільки в межах основної професії. Тренд останнього року – зйомки документальних фільмів про події в Україні. Ведуча прямого ефіру телеканалу "112 Україна" Ксенія Смірнова взяла участь у такому проекті і зняла свій маленький документальний фільм про переселенців. Наскільки це було складно, чого навчили її зйомки документального фільму, а також про найбільш складні і зворушливі моменти в роботі над ним вона розповіла кореспонденту Mediasat.

Про шляхи до захоплення режисурою-драматургією

112.ua

Був такий період в житті, коли я займалася легкою творчістю. Просто писала сценарії роликів для рекламних відділів теле- і радіокомпаній. Щось виходило, щось – ні. Але, загалом, це мені було дуже цікаво, особливо – ігрові ролики. Ось так потрохи набивала руку, а, потрапивши на канал, прийшла до більш серйозної роботи. І отримала величезне задоволення! Але це, правда, я вже усвідомила постфактум. Під час роботи було важкувато.

Про перший проект
Це був шматочок великого фільму під назвою "14". Чотирнадцять журналістів, ведучих телеканалу з тих, хто захотів взяти участь у проекті, зробили по маленькому десятихвилинному фільму. Кожен обрав тему, яка його найбільше зачепила в 2014 році, і намагався розповісти про неї через призму свого розуміння і бачення. Мені, як тоді здалося, дісталася "легка" тема – переселенці. Коли захопили СБУ в Луганську, я вирішила на власні очі побачити, що відбувається: взяти мікрофон, планшет і поспілкуватися з людьми на площі. І поїхала в Луганськ. У мене в цьому місті було дуже багато друзів, які й допомогли з організацією поїздки. Загалом, тоді я побачила все, що відбувається, зсередини, а сьогодні у мене вдома живуть двоє переселенців зі Стаханова (Луганська область). Завдяки їм я отримую інсайдерську інформацію і знаю про те, що там відбувається навіть більше, ніж ми всі чуємо з екранів. Мене це зачіпає до глибини душі, я радію, коли в студії вдається поставити конкретне запитання нашим гостям, навіть якщо вони намагаються ухилитись від цієї теми.

112.ua

Про складнощі у роботі над документальним фільмом
Той сценарій, який спочатку написала, був зовсім іншого формату та іншої тематики, ніж фільм, що вийшов в результаті. Сценарій називався "Театр маріонеток". І перші стендапи взагалі-то повинні були зніматися в ляльковому театрі. Ми хотіли шукати ляльководів, котрі керують усіма військовими діями і копати залаштунки всього того, що відбувається. Може бути, коли-небудь ми втілимо цю ідею. Але це ж перша проба пера, тому трошки був десь перебір: всього хотілося відразу і багато. Я дуже вдячна нашим продюсерам і режисерам, тим, хто допоміг викинути зайве. Адже творчій людині здається, що все треба обов'язково помістити у фільм, а ось ці люди допомогли відсікти зайве.

112.ua

Про командну роботу
Разом зі мною фільм створювали ті ж хлопці, з якими ми працюємо на каналі "112 Україна". Було дуже складно, аврально, адже всі чотирнадцять чоловік одночасно почали знімати свої фільми, а кількість камер і операторів – обмежена. Тому було багато додаткових змін, в тому числі – нічних. Зі мною працювали дві знімальні групи, по п'ять чоловік у кожній. І плюс режисер монтажу, який перебував у студії.
Про драйв
Це не просто драйв! Спочатку був момент втоми, адже у всіх свої зміни на телеканалі, у когось – вранці, у когось – ввечері, а у кого – то є і друга робота, додаткова. Але ми всі не просто загорілися ідеєю зробити документальний фільм, а просто вигоріли в той момент в нуль. Зйомка проходила перед Новим роком, дика втома накопичилася. Але зараз, коли ми зустрічаємося з хлопцями-операторами в коридорі (хоча це відбувається рідко, адже вони постійно на виїзді, а ми завжди в студії), то згадуємо саме про те, як же було класно. Згадуємо те, що не відразу давалося, як реготали на Андріївському узвозі, як переписували дублі. Як ми мерзли, адже потрібно було чітко вписуватися в сюжетну лінію, а одяг не завжди відповідав сезону. Але ти посміхаєшся, вчепившись у своє коліно, стиснувши зуби, і бадьоро говориш текст на камеру. Знімальній групі це видно, а глядачеві – ні.

Про емоційний момент зйомок
Був випадок, який зачепив всю знімальну групу. Ми приїхали в табір біженців під Києвом. Умови – жахливі, зима, було дуже холодно, особливо – в неопалюваному приміщенні, де жили ці люди. Дві сім'ї. В одній – п'ятеро дітей, у іншій – четверо. Маленька кімната, всі навколо – як на базарі або вокзалі – з клунками. Ми ще й потрапили в той момент, коли проходили віялові відключення і в приміщенні, до того ж, не було електрики.

112.ua

Якась жінка, сусідка, дала одному з дітей, маленькому хлопчику, жменю карамельок. Він прийшов, вивалив їх на диван, а інші діти почали хапати ці цукерки. І був момент, який просто "вирубав" нас всіх. Його сестричка раптом починає одягатися. Коли мама запитала її, куди вона зібралася, дитина відповіла: "Треба піти і сказати тітці спасибі!"

Повірте, це було дуже зворушливо. Ці діти в такому маленькому віці вже трохи по-іншому сприймають світ, ніж їх ровесники, і відчувають людське тепло набагато тонше, ніж ми. Цей випадок нашій команді запам'ятався найбільше(прибрати кому) і саме він став найбільш емоційною точкою фільму.
Про новий фільм
До серпня планую зробити фільм, приурочений до Дня незалежності України. Часу ще достатньо, ідей багато, тому сказати точно, яким буде цей фільм, поки що важко. Але можу запевнити, що ми будемо копати глибоко в прямому і переносному сенсі слова. Ну а в якому напрямку – нехай залишається загадкою.

Довідка:
Фільм власного виробництва "14" телеканал "112 Україна" представив 1 січня 2015 року. У ньому 14 провідних ведучих і кореспондентів телеканалу в 14 авторських серіях розповіли про найбільш важливі події, якими запам'ятався 2014 рік. Над проектом працювали близько 2 місяців, для багатьох це був перший досвід документалістики.

Над фільмом працювали:
— автори: Олена Абрамович, Олексій Ананов, Наталія Влащенко, Юлія Галушка, Василь Голованов, Ганна Іваненко, Світлана Орловська, Богдан Піленко, Володимир Полуєв, Ксенія Пясківська, Антон Середа, Ксенія Смірнова, Віолетта Трикова, Роксана Руно, Алла Щоличева;

— оператори: Анастасія Діденко, Дмитро Лугарев, Катерина Майстренко, Леонід Опара, Дмитро Соколовський;
— режисери: Андрій Грицай, Павло Мусін, Вадим Смаглюк, Сергій Тимченко, Олена Туровцева;
— асистенти режисерів: Андрій Колихалов, Олександр Малишеский, Костянтин Хитрий;
— звукорежисери: Віталій Бутрименко, Дмитро Глиняний, Михайло Гриненко, Дмитро Єршов, Олександр Лебідь, Роман Лобанець, Євген Луценко, Костянтин Миргородський, Володимир Мороз, Андрій Пономарьов, Олег Татарчук.

 

Джерело: http://mediasat.info/2015/04/17/kseniya-smirnova/

[media type="video" position="1"]