– Сьогодні ніша новинних каналів України значно розширилася. Як вам вдається утримувати лідерські позиції, адже інформаційна картина дня в країні одна на всіх?

– Дуже складно досягати лідерства, але ще складніше його утримувати. У цьому статусі в компанії вже немає права на помилку, стандарти до себе зростають щодня, тому що у всьому потрібно бути найкращими. Наша головна мета – щоб найважливіші новини люди дізнавалися зі "112 Україна" і знали, що вони завжди їх там знайдуть і першими отримають точну інформацію.

Коли ми будувалися, ми були одним з найбільш технологічних телеканалів. І можна було б говорити, що ми досягли успіху завдяки технологіям. Нам часто закидали: ви кращі, тому що у вас останні технології. Але після старту "112 Україна" з'явилося багато інших досить прогресивних телеканалів. Як показав час: першими вони не стали, а ми зміцнили свої позиції вже у більш конкурентному ринку. Все чому? Тому що ми не робимо ставку на технології, для нас важливіше – люди. Ми вміємо добирати людей і працювати з ними. Знаємо, як оптимізувати багато процесів і досягти максимального результату з мінімальними витратами. Приділяємо велику увагу внутрішньокорпоративній культурі. Так, у нас є свої вимоги, чіткі графіки, але дуже важливо, що для нашої команди – "112 Україна" – це не просто робота, а частина життя. Ми всі однодумці і любимо свою справу. Не дарма у нашому ефірі часто звучить фраза "... і вся команда 112". Цими словами ми підкреслюємо як внесок кожного, так і команди у цілому в усе, що робимо.

Ми завжди в епіцентрі подій, незалежно від того, це ураган "Ірма", події в зоні АТО або важливі рішення в Європарламенті. Максимально намагаємося бути там, де відбувається щось значуще. А це можливо робити на високому рівні тільки тоді, коли є люди, яким ти довіряєш, і професійна командна робота. Тому, доки ми команда – будемо на чолі ескадрильї новинних телеканалів.

– Суд між вашим каналом і Нацрадою з приводу відмови в переоформленні ліцензії триває вже не перший рік. Наскільки для вас критичним є питання ліцензії? Мені здається, ваша акція біля стін Нацради 9 листопада стала якоюсь кульмінацією у відносинах з регулятором ...

– Наскільки критичне питання ліцензії ... А наскільки людині критично спілкуватися з усіма друзями і близькими? Разом з ліцензією у нас забирають частину глядачів, яким ми не можемо доносити інформацію.

Одна річ, коли цих ліцензій немає в принципі, і всі мовники в рівних умовах, але в інших новинних телеканалів, крім цифрових, є ще й ефірні ліцензії. Тому коли канал найкращий, і про це говорять не тільки люди, а й показники телеперегляду – дивно, що саме такому каналу не дають ліцензію. Виходить: за глядачів вирішили, що він їм не потрібен. На якій підставі, за якими критеріями вирішують, що потрібно, а що ні? Адже, коли обмежують телеканал, обмежують і права людей, які його дивляться.

Ми рухаємося в Європу, але підходи залишаються старі. І конкурс, який проводили 9 листопада – це засвідчив. Нацрада мала продемонструвати принцип рівності підходу і об'єктивності, але, по суті, конкурсу не було, ще за рік до цього вирішили, який телеканал отримає ліцензію – він її зрештою і отримав. Виникає риторичне запитання: навіщо тоді потрібен був конкурс?

Насправді, хочеться, щоб регулятор стимулював розвиток цифрового мовлення, але поки що ми бачимо тільки обмеження з його боку.

– Я знаю, що у вас була якась пропозиція для регулятора ...

– Так. Ми пропонували компроміс: у разі перемоги на конкурсі, були готові безкоштовно відмовитися від п'яти наявних регіональних ліцензій, які свого часу придбали за гроші. У такому разі п'ять регіональних мовників змогли б отримати ці ліцензії і здійснювати діяльність. Але ... глядачі могли бачити, чим усе закінчилося – засідання Нацради ми транслювали в прямому ефірі.

– Скільки сьогодні людей працює на каналі, чи багато у вас співробітників у регіонах? Наскільки змінилися підходи до роботи з 2013-го, коли канал тільки вийшов в ефір?

– Працівників у нас не так багато, хотілося би більше. У нас команда значно менша, ніж на великих каналах, а прямого ефіру – 18,5 годин щодня.

Що стосується підходів ... Ми закладаємо нові стандарти і підходи у роботі новинного ТБ. Ламаємо стереотипи. Наприклад, показуємо, що видавати 18,5 годин прямого ефіру – реально, хоча раніше всі називали це марафоном; випускати новини вже через 3 хвилини після того, як відбулася подія – теж реально; організовувати студії в приміщеннях, які не пристосовані для цього – знову ж таки можливо. На всіх рівнях організації роботи ми шукаємо свої власні інноваційні рішення, є класика, але ми знаходимо нові підходи, і багато у чому стаємо законодавцями. Ми як живий організм, який росте і мудрішає – щодня стаємо кращими, ніж учора.

А в редакційній політиці з моменту старту телеканалу і по сьогоднішній день канал дотримується європейських стандартів журналістики.

– Торік ви відзначали, що багато проектів "112 Україна" були заморожені, зокрема серіал про те, як працює новинний телеканал. Чи є плани розморозити ці проекти, і які нові ідеї виникли за останні роки роботи?

– Не можна говорити, що все зупинилося, просто глобальні проекти чекають свого часу. Нині більш актуальні теми АТО, гібридної війни з Росією, тому ми запускаємо такі проекти, які відповідають інформаційним потребам нашої країни. Наприклад, на "112 Україна" виходить проект української редакції Радіо Свобода "Донбас. Реалії" – про те, що відбувається в зоні АТО і на окупованих територіях. Нещодавно за нашою спільною ініціативою з UCBI II – проектом "Зміцнення суспільної довіри", який фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), стартувала серія репортажів "Близький Схід". Кожен сюжет – натхненна історія людини родом з Донбасу, яка не виїхала з рідного краю, а знайшла спосіб, як зробити своє життя або життя громад кращим. Ми вже відзняли 27 документальних фільмів на різні теми: про Крим, Мінські домовленості, Іловайськ, "кіборгів", дітей із зони АТО і, зокрема, про роботу телеканалу.

У цілому тільки за минулий рік запустили 9 нових програм. І будемо й далі реалізовувати нові проекти. Головне – щоб у країні настав мир, припинили вбивати людей, і почала одужувати економіка.

– На NewsOne стартувало ток-шоу "Український формат", з вересня на ZIK вийшов "Народ проти". Ви не думали над запуском політичного ток-шоу такого формату?

– Великі шоу вимагають великих інвестицій. Ми раді, що у інших телеканалів вони є, хоча й розуміємо, що зазвичай за цим стоїть. У нас давно розроблений проект такого формату.  Настане час – і ми цей козир витягнемо. І це не буде шоу заради шоу або програма для самопіару її учасників, а конструктивний діалог, в якому пропонуватимуть варіанти розв’язання важливих для України проблем.

– Утримувати телеканал  дуже недешеве задоволення. За рахунок чого існує "112 Україна", чи вдається вам монетизувати контент? Чи може взагалі в Україні новинний канал працювати з прибутком?

– Утримання телеканалу – це титанічна праця. Так. Я б сказав, що зараз такі часи, що виживає той, хто може бути гнучким: з одного боку – вміє оптимізувати всі процеси і грамотно все бюджетувати, а з іншого – вміє заробляти, бути у цьому питанні багатоверстатником. Команда "112" - мультифункціональна: ми самі продаємо рекламу, монетизуємо контент в інтернеті, продаємо права на трансляції на інші території, і займаємося телевізійним продакшеном.

Загалом новинний канал в Україні може бути прибутковим. І ми над цим працюємо. У нас спочатку була стратегія на підвищення капіталізації, яка продовжує рости. Але у зв'язку із ситуацією в країні, цей темп не такий, який очікували спочатку. Можна, звичайно, і сьогодні говорити про прибуток, коли щось не робити і вже на цьому економити, або випускати джинсу. Але для нас важливо виконувати соціальну роль, ми лідери не тільки за формою, а й по суті. І дуже вдячні своєму мудрому глядачеві, який не піддається на дешевий піар, розуміє, де йде підміна фактів, а де маніпуляція, і вмикає "112 Україна", тому що у нас цього немає. Глядач – наш найсуворіший суддя. І той факт, що він обирає нас – свідчить, що ми на правильному шляху.

Джерело: "Деловая столица"