112.ua

— Чому ви, як досвідчений телеменеджер загальносуспільних каналів, прийняли рішення перейти працювати на інформаційний мовник "112 Україна"? Якщо не помиляюсь, це ж ваш перший досвід роботи на інформаційному ТБ.

— Свій перехід я розцінюю як перехід з провідного універсального каналу на провідний інформаційний канал. На "Інтері" я працював 19 років і пройшов шлях від звичайного адміністратора до голови правління. Але як тільки досягаєш однієї цілі, треба неодмінно ставити нову. Для мене такий виклик з’явився після запрошення від "112 Україна".

До початку співпраці з телеканалом "112 Україна" я уже мав достатньо великий досвід виробництва політичних програм та роботи з інформаційним мовленням в цілому. Йдеться, зокрема, про виробництво політичних ток-шоу "Свобода Савіка Шустера", "Свобода на "Інтері", "Велика політика" на телеканалі "Інтер". Проте, звичайно, нинішня робота на "112 Україна" — це новий виклик для мене.

Я вважаю, що з огляду на події останніх трьох років саме інформаційне мовлення є найбільш важливим і затребуваним в Україні сьогодні. Суспільство, як ніколи, потребує якісних, достовірних новин, швидкої неупередженої реакції на останні події, підтримування зв’язку між владою, громадськими організаціями і простими громадянами. Зараз це звучить як абсолютно зрозумілі та елементарні речі, але згадайте — ще декілька років тому інформаційне мовлення на найбільших каналах обмежувалося декількома випусками новин, поодинокими виїзними інтерв’ю і двома-трьома політичними ток-шоу.

— Що вже вдалося, а що ні — з листопада минулого року, коли ви прийшли на канал?

— Від нового керівника зазвичай чекають якихось кардинальних змін, це типова ситуація для нашого ринку. Але "112 Україна" вже три роки є лідером інформаційного мовлення і каналом з надзвичайно потужним та професійним колективом. Тому замість спокуси щось міняти більш доцільно зосередитися на загальному збільшенні показників телеперегляду. На мою думку, телеканал має абсолютно реальні можливості для того, щоб досягти і утриматися на 5—6 місці за універсальною аудиторією. Для цього ми дуже обережно експериментуємо з форматом мовлення, і сподіваюся, що зрушення будуть помітні уже в найближчі місяці.

— У 2015 році "112 Україна" робив цікавий експеримент — випустив з десяток документальних фільмів. Більше того — представив їх у кінотеатрі українського кіно "Ліра", і це тоді мало чималий медіарезонанс. Ви — відомий документаліст, чи не плануєте цей напрямок відновити на каналі?

— Так, мені завжди була цікава документалістика. Це ті речі, з якими можна увійти в історію. Наша історія, події сьогодення, людські відносини, універсальні людські цінності — я сподіваюсь, що всі ці теми неодмінно знайдуть своє відображення у мові кіно. Подивіться навколо — сьогоднішнє життя дає безліч тем для документальних фільмів. Останні геополітичні події, національна ідея, конфлікти між поколіннями, відчуження і деперсоналізація особистості, трансформація соціальних зв’язків через подальший розвиток соціальних мереж, тощо.

А щодо документалістики на "112 Україна" хочу зазначити, що за неповні три роки телеканал виробив більше 20-ти документальних фільмів. Новий фільм виробляється кожні два місяці. При цьому, це дуже якісний продукт, для прикладу подивіться фільм "Тіні Іловайська" нашого журналіста Богдана Піленка...

— Свого часу в Україні був лише один інформаційний мовник. Сьогодні  їх біля десяти. Така конкуренція, на вашу думку, йде на користь?

— Так, звичайно, конкуренція між інформаційними каналами — це добре. Але хочу звернути увагу — ця конкуренція не тільки стимулює виробництво більш якісних програм чи появу більш професійних ведучих, але й корисна для української політики в цілому. Не готовий говорити про те наскільки існування гостьових студій вплинуло на появу нового типу відкритого публічного політика, але те, що тепер таких людей стало набагато більше — це факт. Наявність відкритих майданчиків, які дають можливість бути почутим, я вважаю важливим і обов’язковим елементом демократичного суспільства. З іншого боку, збільшення кількості інформаційних телеканалів — це також і цілком природна тенденція. Сучасні засоби мовлення дозволяють максимально скоротити дистанцію між подією і кінцевим споживачем. До того ж, виробництво такого продукту не є захмарно дорогим.

Джерело: "День"