112.ua

Ведуча студії LIVE Анастасія Марченко:

"Я — киянка, і в моїй родині це свято відзначаємо особливо душевно. Обов'язкова традиція — прокинутися о третій годині ночі і з заздалегідь зібраними кошиками йти до церкви (завжди одну й ту саму) всією сім'єю, щоб освятити все те їстівне, від чого відмовлялися під час посту. Сама пасок не печу, банально не вистачає часу. Зазвичай купую або з радістю приймаю від родичів. Для мене ідеальна паска — дуже солодка з мінімальною кількістю родзинок. У дитинстві дуже любила робити писанки. Завжди вигадувала якісь нові малюнки і виводила їх, щоб були яскравими та святковими. Люблю Великдень за те, що саме з цим святом приходить справжня весна, не календарна, а реальна. Ну і, звичайно, за душевні зустрічі з рідними, друзями за величезним столом з різноманітними смаколиками".

112.ua

Ведучий студії LIVE Олег Білецький:

"На жаль, великі міста півдня України не можуть похвалитися традицією святкування Великодня. Я родом із Запоріжжя, і в нашій міській культурі свято було відсутнє з відомих причин. А ось у селах ситуація інша: там і паски пекли, і пам'ятали суть цього дня краще. За останні років 10-15 великодні традиції почали повертатися в Запоріжжя— побільшало храмів, щороку їх відвідує дедалі більше людей. Дуже тішить, що в місті знають, як відповісти на пасхальне привітання "Христос воскрес!". Ну, а після походу до церкви починається святковий вихідний — з прогулянками, грилем та забавами. Я люблю це свято і завжди намагаюся провести його з найближчими для мене людьми".

112.ua

Ведуча програми "Вечірній прайм" Еліна Бекетова:

"Я народилася в Судаку, Крим, і Великдень — завжди особливе свято у нашому домі. Запах Великодня — це аромат ванілі, свіжоспеченої здоби і родзинок. У моїй родині існує традиція — напередодні свята мама за зачиненими дверима пече паски. Вона просить нас не заважати їй в цьому таїнстві. Той, хто дуже голодний, змушений терпіти, поки мама не вийде з кухні. Паски у мами завжди виходять дуже гарні й смачні — насиченого жовтого кольору, тому що в кожній не менше 15-20 яєць. Популярні маленькі пасочки, якими ми зазвичай обмінюємося з друзями і знайомими. Крім того, з дитинства в моїй родині дотримуються ще однієї традиції — це "битва писанок". Незалежно, в якій країні, на якому континенті ми перебуваємо, завжди з цього починаємо святкування за столом. Останні кілька років, як моя племінниця опанувала мистецтво малювання харчовими фломастерами, наші писанки — поза конкуренцією. І одна з традицій, яку неможливо поки що, на жаль, відновити — це сімейна вечеря або невелика святкова трапеза біля Чорного моря".

112.ua

Ведучий студії LIVE Вадим Колодійчук:

"Великдень для моєї сім'ї — це сімейне свято. Як і Різдво, коли всі збираються в моєї бабусі в Житомирській області. Напередодні Великодня ми робимо писанки власноруч. Цю традицію започаткувала моя мама. У неї навіть є кілька власних писачків — спеціальних пристроїв для нанесення воску. Візерунки вигадуємо всією сім'єю. Потім яйця фарбують, висушують, віск нагрівається і зчищається, а на його місці залишається візерунок. Згодом до цього способу додався ще один — розмальовувати яйця листям. Для цього збираємо в парку листя гарної форми, кріпимо їх за допомогою тканини на яйце і варимо. Інгредієнти для фарбування — тільки натуральні. А ось паски — це бабусина компетенція: випікає за своїм рецептом в справжній печі, обов'язково святить. Якщо ж я не на роботі в цей день, то намагаюся зайти до церкви".

112.ua

Ведуча програми "Новини 112" Наталія Шулим:

"Особливо душевно в моїй рідній Вінниці на Великдень — містяни з ошатними кошиками йдуть до храмів, зазвичай проводять веселі розважальні заходи, в повітрі витає добро, гарний настрій і душевність. Я люблю це свято. Якщо у мене в ці дні вихідні, то я швиденько купую квиток на поїзд і їду до батьків у Вінницю. Зізнаюся чесно — святкову здобу не печу. У цьому мама для мене приклад. І хоч зазвичай не їм хлібобулочних виробів, але в це свято роблю виняток — нехай маленький шматочок, але мамину паску куштую. Це традиція. Якщо ж працюю, то вдома обов'язково фарбую яйця, і тільки харчовою фарбою — тоді вони яскраві. Також у цей день заходжу в храм, щоб подякувати Богові за всі блага, які він мені дає".