112.ua

Яке місце в Вашій родині посідає Великдень? Чи любите це свято?

— Великдень ми дуже любимо і завжди відзначаємо. А цьогоріч у нашій родині подвійне свято — моєму синові виповниться півтора року! А взагалі в цей день у мене завжди по-особливому світло на душі. І люди на вулиці тішать — гуляють з великодніми кошиками, букетами, ошатні і, що важливо, посміхаються. Адже зазвичай не часто зустрінеш людину в гарному гуморі. Я родом із Харківської області, батьки живуть там. Ми завжди готувалися до Великодня заздалегідь — наводили лад удома, і головне, у думках. Зараз у нашій родині цю традицію продовжуємо. Напередодні свята я багато думаю, аналізую свої вчинки, намагаюся зателефонувати близьким, друзям і вибачення попросити, якщо образила чимось.

Чи є традиційна страва, яку Ви завжди готуєте на Великдень?

— Паски та крашанки — на столі, звісно, обов’язково. Раніше мама готувала смачні голубці, а потім традицією стали — риба на мангалі і шашлик. Куди ж без нього (посміхається). Але це вже татова парафія. Заради такого і 500 кілометрів до Харкова подолати не важко. Зібратися всією родиною — для мене це найкраще свято. І щастя — знати, що батьки завжди нас чекають у гості.

Алла Щоличева з сином Андрієм
112.ua

Ви — ведуча інформаційного каналу, а отже — завжди в курсі найсвіжіших новин. Чи обговорюєте вдома з рідними події минулого дня?

— Так уже склалося, що сім'я у мене телевізійна. Чоловік теж увесь час в курсі подій, тому вдома обговорення новин триває і після роботи. Нещодавно "112 Україна" перейшов на новий супутник, батьки трохи запанікували, коли не змогли побачити мене в телевізорі. Але я пояснила, чому в них зник сигнал телеканалу. Ми разом сіли за комп'ютер, зайшли на сайт 112.ua і подивилися відео, в якому детально описана інструкція з налаштування ТВ-тюнера на інший супутник. Тож  тепер батьки знову дивляться наш канал. Раніше ми з чоловіком домовлялися — роботу вдома не обговорюємо. Але у нас нічого не вийшло (посміхається).

Поділіться, який він святковий великодній ефір на телеканалі "112 Україна"? Яка атмосфера панує в ньюзрумі, що роблять ведучі в перервах між прямими ефірами — куштують паски, б'ються крашанками?

— Працюємо, як завжди, в прямому ефірі. На Великдень багато трансляцій з різних локацій, кореспонденти включаються з усіх головних церков. Дуже красива картинка виходить. У перервах між ефірами (іноді є всього 5 хвилин) потрібно встигнути спробувати чиюсь паску. Багато колег печуть їх самі, приносять і пригощають усіх. Відмовитися неможливо. Якось із ведучим Льошею Анановим у пасхальний ефір рахували, скільки видів святкової здоби кожен із нас встиг спробувати. У підсумку — він 10, я — 9. Можна вважати нас професійними дегустаторами (сміється). І не те, щоб я щодо фігури переживала, все набагато банальніше — просто не встигла, з'їли все. "Бої крашанками" — теж обов'язкове дійство. Я, щоправда, весь час програю, ніяк не опаную техніку  правильного удару (посміхається). Зазвичай на Великдень всі приходять ошатні на роботу, багато хто — у вишиванках. Свято задає тон і настрій, тому гості в цей день  стриманіші  у критиці. Тож працювати ще приємніше.

Які плани цього  року? Де і з ким будете святкувати Великдень?

— Останні кілька років для мене Великдень починається на роботі. Це вже традиція. Цього разу плани не змінилися — буду в ефірі. Мене це зовсім не засмучує, навпаки надихає — ділитися з глядачем позитивом, розповідати про те, як святкують в різних куточках нашої країни і світу. Після ефіру, звичайно, буду з родиною. Обіцяла своїм чоловікам спекти сирну паску. Тож наберемо в кошик всякої смакоти і підемо гуляти в парк або ліс. Будемо вітати сина, влаштовувати сюрпризи йому, один одному, та й просто насолоджуватися свіжою зеленню.

Якими Ви бачите свої ідеальні триденні великодні вихідні? Що б робили, куди б пішли?

— Триденні вихідні ідеально провести в Парижі. Але це ж можуть бути і будь-які інші (посміхається). А ось великодні — вони особливі! Тому хотілося б поїхати із сім'єю до батьків на дачу в Харківську область. Там я можу по-справжньому розслабитися, відпочити, зарядитися позитивними емоціями і надихатися лісовим повітрям. А ще слухати історії батьків, спів птахів і потріскування багаття, на якому підрум'янюється той самий батьків шашлик.

Джерело: tochka.net.